Я, Васильєв Євгеній Вікторович народився 13 вересня 1987 року в с. Гожули Полтавської області Полтавського району в сім’ї робітників, батьки: Васильєв Віктор Федорович – 27.09.1946 – 04.04.2006 років життя; Васильєва Людмила Василівна 13.12.1956 року народження.

         В дитинстві виховувався в дитсадочку «Суничка» с. Гожули. В 1994 році пішов до гожулівської загальної школи, де закінчив три роки початкової школи. В 1997 році переїхав разом з батьками на проживання до м. Полтава в приватний двохповерховий будинок, котрий побудували батьки. Восени цього ж року був переведений в навчально –виховний комплекс школу-гімназію №32 м. Полтави, яку закінчив 21 червня 2002 року. В 2002 році поступив на навчання в Житомирську духовну семінарію, яку закінчив екстерном в 2005 році. Паралельно навчанню в семінарії з 2002 року навчався в Полтавському ПТУ№21 ім. Чепіги за фахом «кухар, кондитер», закінчив його в 2005 році «кухарем, кондитером» 3-го розряду.

 З 2005 року працював за фахом шеф - кухара в закладах громадського харчування (Ресторан «Апельсин», Ресторан «Трактир на Пушкинской», Ресторанно-готельному комплексі «Віват Провінція»). В 2008 році зареєструвався, як приватний підприємець і займався Похоронно-ритуальними послугами. З 1997 року був пономарем при Свято-Пантелеймонівському храмі м.Полтави (УПЦ КП).                            

 В 2009 році залишивши світ, приїхав на несення послуху в Свято-Покровський чоловічий монастир Житомирської єпархії УПЦ КП. 04 травня був рукоположений в сан диякона Викокопреосвященнішим архієпископом Житомирським і Овруцьким Ізяславом (Каргою). 11 жовтня 2009 року був рукоположений в сан ієрея і архієрейським наказом призначений настоятелем двох православних парафій с.Білки і с.Мохначка.

01 грудня 2009 року був призначений намісником Свято- Покровського чоловічого монастиря Житомирської єпархії УПЦ КП, а 17 серпня 2010 року був пострижений в малу схиму з ім’ям – Діонісій (постриг звершив владика Ізяслав (Карга)).  

         За час служіння в монастирі був нагороджений набедреником, камилавкою і золотим наперсним хрестом (за значний внесок в розбудову монастиря, а також поширення Української Православної Церкви Київського Патріархату на Житомирщині)

         Займався відновленням старовинного храму, реконструкцією братського корпусу та інших монастирських будівель, благоустроєм монастирського подвір’я, мав пасіку, невеличке фермерське та присадибне господарство.   Духовно опікувався монастирем і  двома православними парафіями, мав  недільну школу для дітей і дорослих. Займаюся просвітницькою і письменницькою діяльностями, неодноразово друкувався в різній українській і закордонній періодиці, в 2010 році був надрукований в альманасі полтавських письменників «Острови-3». Готуюся до видання власної збірки віршів, а також наукової праці богословського характеру – «Православний погляд на митарства, молитви за спочилих».

          Своє духовне навчання продовжив в Київській Православній Богословській Академії навчаючись на заочному секторі богословського відділення, яку закінчив в 2011 р. із званням – «бакалавр богослів’я» На даний час навчаюся у Львівській Православній Богословській Академії на заочному секторі магістратури богословського відділення.
          В липні 2013 року став кліриком Донецької єпархії та настоятелем Свято-Вознесенської парафії УПЦ КП в м.Дружківка.

Створив недільну школу для дорослих та дітей.

06 січня 2015р указом святійшого патріарха Філарета, за рішенням священного синоду УПЦ КП був нагороджений медаллю "За любов та жертовність до України і возведений в сан ігумена.