Свято-Вознесенська парафія УПЦ КП Донецька єп. м.Дружківка

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

---

ХРИСТИЯНСЬКА ПРИТЧА

На краю поля стояли Любов і Розлука і милувалися молодою парою. Розлука говорить Любові: - Споримо, я їх розлучу? - Любов відповідає: - Стривай, дай я зроблю до них всього один підхід, а потім ти можеш підходити до них стільки, скільки захочеш - і тоді ми побачимо, чи зможеш ти їх розлучити. Розлука погодилася. Любов підійшла до молодої пари, доторкнулась до них, заглянула в їхні очі і побачила, як між ними пробігла іскра... Любов відійшла і каже: - Тепер твоя черга. Розлука відповіла: - Ні, зараз я нічого не можу зробити - зараз їх серця наповнені любов'ю. Я прийду до них пізніше. Минув час. Розлука заглянула в будинок і побачила молоду матір з немовлям, батька. Розлука сподівалася, що любов вже пройшла і тому з надією переступила поріг їхнього будинку. Але, заглянувши в їхні очі, вона побачила Подяку. Розлука повернулась і сказала: - Я прийду до них пізніше. Минув час, Розлука знову з'явилася до них - у будинку шуміли діти, з роботи прийшов втомлений чоловік, мати заспокоювала дітей. Розлука сподівалася, що вже тепер-то вона точно зможе їх розлучити - адже за цей час і Любов і Подяка вже давно повинні були вивітритися з їх сердець. Але, заглянувши в їхні очі, вона побачила Повагу і Розуміння. - Я загляну пізніше, - сказала Розлука. Минув час. Знову прийшла в їхній дім Розлука. Дивиться вона - діти вже дорослі, сивий батько пояснює щось своїм дітям, дружина щось готує на кухні. Глянула в їхні очі і розчаровано зітхнула: вона побачила в них Довіру. - Я прийду пізніше, - сказала Розлука і вийшла. Минув ще час. Заглядає знову Розлука в будинок, дивиться, а там бігають онуки, біля каміна сидить, похнюпившись, старенька жінка. Розлука дивиться і думає про себе: - Ну от, схоже, мій час настав. Хотіла вона було зазирнути старенькій в очі, але та встала і вийшла з дому. Розлука пішла за нею. Незабаром прийшла старенька на цвинтар і сіла біля могили. Це була могила її чоловіка. - Схоже, я запізнилася, - подумала Розлука, - час зробив за мене мою роботу. І Розлука заглянула в заплакані очі старенької. А в них вона побачила Пам'ять - Пам'ять про Любов, Подяку, Повагу, Розуміння і Довіру ... (ХРИСТИЯНСЬКА ПРИТЧА)

1 2 3 4 5 Категорія: Мої статті | Додав: юзя (02.08.2013)

Переглядів: 426 | Рейтинг: 5.0/1

Всього коментарів: 0

Имя *:
Email *:
Код *: