Вторник
17.06.2025
19:42 |
Вітаю Вас Гость
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
| Календар |
|---|
|
|
Свято-Вознесенська парафія УПЦ КП Донецька єп. м.Дружківка
Каталог статей
У суєті і вирі життя ,рідко помічаємо ближнього ,знайомого родича
| У суєті і вирі життя ,рідко помічаємо ближнього ,знайомого родича.При зустрічі сухі слова ,думаєм не сказати б чогось зайвого ,без щирості.Пам"ятаю ,як колись на сільскій лавці біля нашої хати збирались погомоніти старші люди ,особливо дідусі .Закуривши люльки розповідали легенди ,різні історії.Мама часто кричала йти вже спати ,але дідусь все заступався за мене перед матір"ю.Яка щирість була у цих стареньких людях .Як сьогодні пам"ятаю слова дідуся ; "Завтра помагаєм толоков місити ногами глину і робити саман(глиноблок) на хату Парані .І йшли люди толокою помагали безкористно і такі веселі були і щасливі На другий день ,маленьким сільским хлопчаком біг босими ногами і дивився як місять глину сільскі чоловіки і жінки ,старші діти босими ногами глину і роблять блоки -самани ,щоб як вони висохнуть будувати невеличку хатину.І коли сіли їсти всі за дерев"яний стіл .Перед цим встав старий Кирило подякув Господу за дари на столі і за ним почали всі Молитву. Як пах тоді смачно спечений хліб ,а суп був такий смачний.І ми діти їли і чомусь така радість відчувалася. Вже трохи пізніше з часом.,пам"ятаю перший телевізор на нашій вулиці ,який купив вуйко Тимко.Люди йшли до нього їз своїми стільцями і кріслами .Дивилися виставу.Сільска скромна хатина ледь поміщала і старих і дітей.,потім жваво все обговорювали. ;"Дарко казав старий Тимко вари два баняки бараболь,витєгай квашеної капусти,і огірка" .І довгі ,довгі задушевні бесіди ,цих щирих бідних і простих людей пропливають у моїй пам"яті. Немовби сон. Мовби Божа Благодать сходила на цих людей..Мовби тоді у ті давні часи вони виконували ДВІ ГОЛОВНІ БОЖІ ЗАПОВІДІ --- ЗАПОВІДІ ЛЮБОВІ!!!
|
| Категорія: Мої статті | Додав: юзя (08.09.2013)
|
| Переглядів: 470
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
