Вторник
17.06.2025
12:44 |
Вітаю Вас Гость
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
| Календар |
|---|
|
|
Свято-Вознесенська парафія УПЦ КП Донецька єп. м.Дружківка
Каталог статей
"Татку рідненький ,ми завтра підемо до церкви до Бозі "
"Татку рідненький ,ми завтра підемо до церкви до Бозі " -сумно промовила маленька Оксанка .Там повинна бути наша мама,невгамовувалась дитина .Мені вчора вчителька говорила ,що моя мама не померла ,вона завжди близько біля мене.Татку правда Бог не тільки у небі ,а також Він живе у церкві.Михайло мовчки похитав головою.І перед очима пропливли картини їхньої Великої любові з Валентиною.Найбільше його майбутню дружину полюбила його бабця.Душі в неї не чаяла,особливо після народження Оксанки .Все любила заплітати її довгу косу.Батьки також не були проти ,але бабця яка жила окремо благала жити молодим у неї.Той сумний вечір пригадує мов у тумані ,машина в якій їхала дружина із службового відрядження потрапила у важку аварію ,від зазнаних травм дружина померла у лікарні....Пройшло три роки ,але рана на душі була дуже глибокою.Старався не плакати коли дитина питала про маму.У неділю ранком вони з Оксанкою і бабцею йшли до церкви,і несподівано дитина промовила;"Бабцю ,мені снилась мама і сказала ,що буде чекати на нас."Старенька стримуючи сльози відвернула увагу дитини на маленького хлопчика ,що йшов із батьком і маленькою лахматою собакою.Стоячи на Службі Божій дитина чемно притиснувшись до бабці шепотіла молитву.По закінченні Служби Божої виходячи з церкви дитина різко вирвавши руку від бабці побігла вперед і закричала ;"Мамо ,мамо" Молода дівчина із заплетеною косою нагнувшись взявши дитину на руки спитала ;"Дитино ти загубилась"." Мамо чого ти від нас ховалась ,ти моя мама.Володимир стояв із бабцею із сльозами на очах."Ви дуже схожі на мою дружину ,яка трагічно загинула ."Але дівчинка вже не відпускала її .Я тебе вже нікуди не пущу ти будеш з нами .Зараз підем у парк на Колесо Щастя ,ти мене на ньому катала ,ми були під самим небом ,високо,високо ,але я не боялась не плакала.
Студенка ,яка цьогоріч закінчувала інститут у чужому місті була розгублена.Благальний погляд бабусі і взявши дитину на руки вони пішли у парк,потім на качелі ,на колесо щастя ,на морозиво.Поклавши вечером Оксанку спати поїхала у студенський гуртожиток ,але сон не йшов слова дівчинки ;" Ти більше нас не покинеш,не давали спокою.Вона потім часто приходила до них і в один момент вони стали єдиною дружньою сім"єю.....Пройшли роки і Оксанка говорить до своєї дитини ,що міцно тримає дідуся і бабцю у неділю виходячи з Божого Храму за руки;"Марічко.тут на цьому місці Бозя дала мені другу маму твою бабцю ." Але маленька весело сміючись прокричала ;"Ба , ходи зі мною на Колесо Щастя ,не бійся ,не бійся хоч там так високо, високо дуже , дуже близько.близько до самого неба."
(МИРОСЛАВ Н.--брат Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі)
|
| Категорія: Мої статті | Додав: юзя (08.09.2013)
|
| Переглядів: 562
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
