Якими виростуть діти, яких виховували гомосексуалісти? Відповідь на це питання вже багато років цікавить усіх. Прихильники одностатевих партнерств завзято стверджують, що дітям все одно, чи є у них тато і мама, або ж їх вирощують два чоловіки (або дві жінки). Просімейні та релігійні організації, а також безліч психологів щосили кричать, що діти, які виросли в атмосфері гомосексуальних відносин будуть психологічно травмованими і неповноцінними в житті. Але в силу того, що легалізація одностатевих партнерств і тим більше «шлюбів» почала відбуватися у деяких країнах не так давно, до недавнього часу ще не було підстав робити об'єктивні наукові висновки. З простої причини - ще не виросло покоління таких дітей. Однак восени 2010 року Марк Регнерус, доктор соціології, ад'юнкт-професор у Техаському університеті в Остіні (США), почав своє знамените наукове дослідження на тему «Як відрізняються дорослі діти, батьки яких мають одностатеві стосунки». Свою роботу вчений завершив через півтора року - у 2012-му. Втім, аналіз даних продовжується донині - вони доступні всім зацікавленим вченим, завдяки міжуніверситетському консорціуму політичних і соціальних досліджень Мічиганського університету. Шокуючі наслідки У дослідженні брали участь 3000 дорослих респондентів, чиї батьки були в одностатевих сексуальних відносинах. У підсумку, отримані дані стали по-справжньому шокуючими. Втім, цього варто було очікувати. Але вперше це було доведено авторитетним вченим з авторитетного університету, а результати були опубліковані в не менш авторитетному виданні «Social Science Research». Високий рівень венеричного інфікування. В опублікованих даних повідомляється, що 25% вихованців гомосексуальних батьків мали або мають венеричні захворювання - через свій специфічний спосіб життя. Для порівняння, кількість заражених однолітків із благополучних гетеросексуальних сімей зафіксовано на рівні 8%. Нездатність зберігати сімейну вірність. А ось і причина такого рівня інфікування. Ті, кого виховували гомосексуальні батьки, набагато частіше лояльно ставляться до подружньої невірності - 40%. Аналогічний показник лояльності до зрад серед тих, хто виріс в гетеросексуальних сім'ях - 13%. Психологічні проблеми. Наступний шокуючий факт - до 24% дорослих дітей з одностатевих «сімей» нещодавно планували самогубство. Для порівняння - рівень таких настроїв серед тих, хто виріс в нормальних гетеросексуальних сім'ях становить 5%. Виховані гомосексуальним батьком люди значно частіше, ніж вихідці з гетеросексуальних сімей, звертаються до психотерапевтів - 19% проти 8%. Це й не дивно. Адже 31% тих, хто виросли з мамою-лесбіянкою і 25% тих, хто виросли з батьком гомосексуалістом в певний момент були змушувані до сексу всупереч їх волі (у тому числі - з боку батьків). У випадку з гетеросексуальними сім'ями про таке повідомляють лише 8% респондентів. Соціально-економічна безпорадність. 28% вихідців із сімей, де мама була лесбіянкою, є безробітними. Серед вихідців з нормальних сімей цей рівень становить лише 8%. 69% тих, у кого мама була лесбіянкою, і 57% тих, у кого тато був гомосексуалістом, повідомили, що їх сім'я в минулому отримувала державну допомогу. Серед звичайних сімей це актуально в 17% випадків. А 38% тих, хто виросли з мамою-лесбіянкою, досі живуть на державну допомогу, і лише 26% мають роботу на повний час. Серед тих, у кого батько був гомосексуалістом, тільки 34% в даний момент мають роботу на повне завантаження. Для порівняння, серед тих, хто виросли в гетеросексуальних сім'ях лише 10% живуть на держдопомогу, і половина - працевлаштовані на повний час. Розлад сексуальної самоідентифікації. Ну і наостанок - цифри, які остаточно руйнують міф про те, що виховання в одностатевій «сім'ї» не впливає на сексуальну орієнтацію дитини, що подорослішала. Отже, якщо тато або мама мали гомосексуальні зв'язки, то всього лише 60-70% їх дітей називають себе повністю гетеросексуальними. У свою чергу більше 90% людей, які росли в традиційній родині, ідентифікують себе як повністю гетеросексуальних. Спроба закрити рот Регнерусу Що показово, коли Марк Регнерус готував до публікації отримані дані, проти нього почали вести агресивну інформаційну кампанію. ЛГБТ-активісти вимагали не допустити публічного оголошення результатів дослідження. Найгарячіші голови стали обмовляти, називаючи Регнеруса шахраєм і шарлатаном, вимагали звільнити професора з Техаського Університету. Навіть багато вчених ополчилися проти свого колеги. Тоді Університет ретельно вивчив всі звинувачення і скрупульозно проаналізував усі дані, отримані Регнерусом. Окремо перевірялася методика дослідження. У підсумку Університет підтвердив, що наукова робота має найвищу якість і відповідає академічним вимогам. Журналісти інтернет-газети «Все Новости» зв'язалися з професором Марком Регнерусом, щоб прояснити цю ситуацію. - Хто і з якою метою поставив під сумнів Ваше дослідження? Хто проводив розслідування, і до якого висновку дійшла комісія? - Наскільки я розумію, Вас цікавить прецедент з розслідуванням, проведеним тут, в Техаському Університеті, щодо дотримання мною наукової етики. Рішення про проведення розслідування було ухвалене після того, як Нью-Йоркський громадський активіст і блогер подав скаргу, стверджуючи, що з мого боку мало місце порушення наукової етики. Науково-дослідний відділ університету провів розслідування і зробив висновок, що докази пред'явленого мені порушення були відсутні. Таким чином, питання було знято. - Як би Ви пояснили наполегливе бажання ЛГБТ-спільноти домогтися Вашого відсторонення від роботи в Університеті і заборони публікації? - Справа в тому, що в США права сексуальних меншин і боротьба за визнання одностатевих «шлюбів» - питання вкрай чутливе. Саме тому всі стадії дослідження - від моєї роботи як автора до рецензійною процесу і, нарешті, залучення уваги ЗМІ - все це проходило, що називається, під мікроскопом. Я відповів на критику мого дослідження в листопадовому випуску того ж журналу «Social Science Research» (2012) і опублікував отримані результати. Усі зацікавлені вчені даної галузі мають можливість ці результати аналізувати і робити власні висновки. Але безпосередні дані, які ми опублікували, є точними. Також показово, що цьому дослідженню була присвячена велика стаття в The New York Times. Це авторитетне видання також вважало за необхідне публічно оповістити читачів про отримані Марком Регнерусом результати. Таким чином, світова спільнота чи не вперше отримала авторитетне дослідження, яке проливає світло на трагічні наслідки виховання дітей в сім'ях, де батьки практикували гомосексуальні стосунки. Андрій Гурензай Джерело: «Все Новости»
| 
